Чи передається пневмонія повітряно крапельним шляхом

Повітряно-крапельний шлях – шлях зараження через вдихання частинок рідин хворої людини, в яких міститься збудник захворювання.

Передача пневмонії повітряно-крапельним шляхом. Правда чи вигадка

Запалення легенів є поліпрічінним недугою або, вірніше сказати, цілим комплексом різноманітних захворювань, що дають ускладнення на легеневу тканину і викликають її запалення. Тому на питання: «Передається чи пневмонія повітряно-крапельним шляхом?» – можна з упевненістю відповісти як так, так і немає, що в обох випадках буде практично вірним.

Вся справа в тому, що крім того, що запалення легенів може бути наслідком будь-якого іншого захворювання, наприклад, інсульту, при якому різні порушення роботи нервової системи викликають збій природних легеневих процесів і запалення тканин, або важких захворювань, при яких тривалий час пацієнт підключений до апарату штучної вентиляції легенів, через якого утворюється сильний застій мокротиння, так і з-за конкретних інфекційних збудників: бактерій, грибків або вірусів.

Здатність пневмонії передаватися повітряно-крапельним шляхом обумовлена ??здатністю передаватися таким чином збудника хвороби. Найкраще так переходять вірусні захворювання, до яких відноситься грип, і інші збудники пневмонії. При цьому передається не саме запалення легенів, а збудник хвороби, яка, в свою чергу, може викликати пневмонію. Тобто якщо у людини сильний імунітет, а він близько спілкується з хворим на пневмонію, викликаної вірусом грипу, то, швидше за все, він підхопить грип, а не пневмонію. Якщо ж імунітет слабкий, а ГРВІ перейде в запалення легенів, то, можна сказати, що він підхопив пневмонію повітряно-крапельним шляхом.

Крім вірусів, повітряно-крапельним шляхом дуже швидко поширюються бактерії туберкульозу легенів, також переростає в пневмонію, і пневмокока – основного збудника більшості випадків запалення легенів.

Пневмококк дав назву самого захворювання пневмонії і є найбільш поширеною причиною «класичного» запалення легенів. При зараженні більшістю видів цієї бактерії у людини, швидше за все, розвинеться саме запалення легенів без всяких проміжних захворювань. У цьому випадку на питання «передається чи запалення легенів повітряно-крапельним шляхом», можна відповісти «так» з подвійною упевненістю.

Заразна і незаразна пневмонія

По повітрю легко заразитися вітряною віспою, яка є першопричиною одного з найважче видів пневмоній у дорослих, і грибковими спорами цвілі, яка викликає, взагалі, практично невиліковне захворювання. Однак грибкової пневмонією заразитися від людини неможливо, суперечки в повітря зазвичай потрапляють в пліснявих приміщеннях, з пилом, землею або дрібними частинками пліснявою лушпиння або пилу злаків.

Абсолютно незаразними є різновиди пневмонії, мають алергічний характер. Запалення даного типу є індивідуальною реакцією організму на різні збудники, через які при постійному вдиханні дратуються спочатку слизові, а потім і тканини дихальних органів, згодом воспаляясь.

Однак, і тут не без винятків. Існує різновид алергічної пневмонії. При якій людина спочатку заражається збудником, а потім у нього починається алергія саме на побічні продукти життєдіяльності цього збудника, що є дуже гострим захворюванням «часткова пневмонія». В цьому випадку заразність захворювання залежить від виду збудника.

Умовно заразними можуть вважатися пневмонії на тлі імунодефіцитних станів, при яких недуга викликають умовно патогенні мікроорганізми або, взагалі, природні мешканці людського тіла.

Також передаватися здатна нетипова різновид захворювання дихальної системи, збудники якої всілякі багатоклітинні паразити, а просто кажучи – глисти. В цьому випадку легенева тканина травмується проривами, до яких практично завжди додається алергічна реакція на продукти життєдіяльності непрошених мешканців людини.

Такому роду захворювань схильні насамперед діти, особливо маленькі, тягнуть все до рота.

Абсолютно незаразними вважаються запалення легенів, що стали наслідками хірургічних втручань, травм, онкології легких або захворювань інших внутрішніх органів.

При інсульті, як згадувалося вище, утворюються застійні процеси в легеневій тканині, пов’язані з роботою нервової системи, а після оперативних втручань така проблема часто виникає у важких лежачих хворих через апарату штучної вентиляції легенів, який не тільки практично не виводить мокротиння, а й легко може цілком фізично травмувати слизові дихальних шляхів.

Травми легких можна отримати і при різних сильних ударах торса, переломі ребер або проникаючих пораненнях. У разі ударів і переломах ребер, не пов’язаних з пошкодженням легеневої тканини, запалення знову ж викликають застійні процеси через збої в дихальної діяльності або неможливості кашляти при прийомі пригнічують цей рефлекс препаратів. При переломі ребер кашляти не тільки боляче, але і не можна через можливість порушення зрощення кісток. Тому пацієнт вживає препарати, що пригнічують цей рефлекс, які додатково перешкоджають природному висновку мокротиння за допомогою миготливого епітелію.

Негативний вплив поранень легенів і так всім зрозуміло, тут і застої через порушення роботи, і потрапляння в порожнині легких великої кількості крові, і різке падіння опірності органу інфекцій.

Питання заразність запалення легенів, враховуючи все вищесказане, досить риторичне. З одного боку, запалення тканин завжди викликають патогенні мікроорганізми, а з іншого, причиною цього запалення може бути величезна кількість абсолютно заразних причин.